Ви є тут

Лікування раку молочної залози – це не завжди її видалення

Як акцентують увагу в Чернігівському онкологічному диспансері, потенціал медичного обладнання та досвіду хірургів дозволяє при діагнозі «рак молочної залози» виконувати оперативні втручання з елементами пластичної хірургії. Сучасна хірургія дозволяє жінці як лягти на операційній стіл з парою грудей, так і встати повноцінною жінкою.

Лушніков Юрій Євгенійович

Як розповів лікар хірург-онкомамолог онкодиспансеру Юрій Лушніков, більше півсторіччя існувала так звана «теорія У. Холстеда», за якою при раку молочна залоза видалялася повністю. Час довів, що це – помилкова теорія. На сьогодні технології крокують велетенськими темпами. Тож  жінки повинні розуміти, що чим менша стадія раку молочної залози – тим ефективніше можна провести радикальне лікування (весь комплекс заходів, направлених на повне вилікування) і зберегти молочну залозу.

Згідно зі світовими стандартами лікування онкологічних захворювань, в тому числі й раку молочної залози, оперативне лікування починається при I або II стадії захворювання. При більш великих розмірах пухлин і занедбаних стадіях пацієнтці пропонується пройти передопераційне лікування – це хіміотерапія, променева терапія, гормонотерапія. Метою такого алгоритму лікування є зменшення розміру пухлини та реґіонарних метастазів, якщо вони є, та створення благоприємних умов для проведення радикальної операції. В тому числі й для органозберігаючої.

− Отже, жінки повинні зрозуміти, що навіть наявність великої пухлини – це не завжди буде мастектомія, тобто повне видалення. Буває багато випадків, коли під час операції той дефект, що утворився, після видалення пухлини, закривається власними тканинами пацієнтки або ж молочна залоза трансформується. Коли це неможливо – наприклад, пухлина значно більша у співвідношенні з молочною залозою, – то виконується підшкірна мастектомія з одномоментним встановленням імплантату,  – зауважив Юрій Лушніков.

Щорічно на Чернігівщині реєструється від 350 до 400 випадків захворювань на рак молочної залози. Причому щорічний приріст складає 1,5−2%.