Історія | Чернігівський обласний онкодиспансер
Ви є тут

Історія

Історія Чернігівського обласного онкологічного диспансеру: 

від перших кроків до сьогодення


 

 

 

Перші кроки онкології 

Перші спогади про лікування онкологічних хворих відносяться на кінець XIX – початок XX сторіччя. Про це свідчать звіти земських і губернських лікарень, що зберігаються в Чернігівському державному архіві. Факти говорять, що на той час досить незначна кількість онкологічних хворих проходила курс оздоровлення в лікарнях. Так, у звіті Борзнянської земської лікарні за 1886 рік зазначалося, що впродовж року в закладі лікувалося двоє хворих на рак шлунку й четверо − на рак зовнішніх органів. Звіт Чернігівської губернської лікарні, датований 1908 роком, свідчить про 62 хворих із злоякісними пухлинами. Існує підтверджена інформація і про те, що деякі хворі з Чернігівської губернії лікувались у Києві − у цьому місті в 1907 році за ініціативи професора Олександра Олександровича Муратова було організовано «Товариство боротьби зі злоякісними новоутвореннями» та започаткована лікарня. Спочатку вона нараховувала п’ять, а згодом і сім ліжок. Історія зберегла навіть уривок зі звернення товариства до земств із проханням про допомогу. Цей прохальний лист було надруковано в часописах засідань земських зборів Новгород-Сіверського повіту від 1914 року. Ось уривок із нього (орфографію збережено): «Ці хворі, котрих не прийняли до лікувальних закладів, через розповсюдження ними смороду часто нестерпні в себе вдома та є знедоленими й викинутими на вулицю, де їм залишається лише очікувати неминучої важкої смерті. Проте знайшлися добрі люди, що шляхом пожертвувань підтримали Товариство, тепер воно має змогу утримувати свою невеличку лікарню й надавати посильну допомогу народонаселенню. Втім потреби зростають щоденно... А відтак до земства, настільки чуйного до потреб народу, звертається Товариство із проханням про допомогу. Навзаєм “Товариство” зобов’язується приймати хворих у лікарню Новгород-Сіверського повіту безкоштовно». На додаток до цього листа надрукована й постанова лікарської ради земства щодо асигнування допомоги на утримання лікарні на суму, що склала аж 25 карбованців − великі на той час гроші.

Онкологія за радянських часів

У 20-ті роки в Києві та Харкові було створено рентген-радіологічні онкологічні інститути, що здійснювали керівництво загально-лікарняною мережею з виявлення та лікування онкологічних хворих. За 15 років потому в Чернігові відбулася перша обласна онкологічна конференція, яка тривала впродовж трьох днів − з 17 по 19 лютого. Це був один із перших масштабних заходів щодо організації онкологічної служби в області. На конференцію приїхали професори Київського рентген-радіологічного онкологічного інституту. Захід був настільки затребуваним, що на ньому були присутні всі лікарі Чернігова та 60 фахівців із районів області. У межах конференції зазначалося, що онкологічні захворювання потребують до себе найсерйознішої уваги з боку керівництва відділу охорони здоров’я. А одже й виникає нагальна потреба створити онкологічні кабінети в Чернігівській області. Саме вони мають бути зв’язуючою ланкою з онкологічними інститутами.

Воєнні та повоєнні роки

Розпочату в області роботу щодо підтримки онкохворих перериває німецько-радянська війна. Проте вже 30 квітня 1945 року Рада Народних Комісарів видає постанову «Про заходи щодо поліпшення онкологічної допомоги населенню». Документом передбачалося створення спеціалізованої онкологічної служби у вигляді мережі республіканських та обласних онкологічних диспансерів. У Чернігівській області потрібно було створити онкологічний заклад на 20 ліжок та пансіонат на 15 місць. Чернігів після німецької окупації був майже знищений: залишилися лише поодинокі споруди в центрі міста. Одже приміщення для онкодиспансеру вдається знайти лише в 1948 році. Онкодиспансер розташовують у трьох, а згодом у п’яти кімнатах приміщення шпиталю для інвалідів та ветеранів війни, що по вулиці Щорса (нині – вул. І. Мазепи). У двох кімнатах проводиться прийом хворих хірургічного, гінекологічного, урологічного профілю, ще у двох – функціонують палати пансіонату. Пацієнти, які не потребують хірургічного втручання, перебувають на лікуванні в міській лікарні, яка у своєму складі нараховує 40 онкологічних ліжок. Згодом організовано й поліклінічне відділення на 25 ліжок.

 

Головуючим лікарем спеціалізованого медичного закладу призначають Я. К. Штандляуфа. Штат онкодиспансеру Я.К. Штандляуфна момент організації складав 10 чоловік, з урахуванням трьох лікарських посад та посади головного лікаря. У перші роки створення в онкодиспансері працюють лікарі: уролог М. М. Зеленський, гінекологи І. М. Войсблат, Є. І. Неймерова, З. І. Кольчинська, рентгенологи Л. П. Челомбітко, В. М. Лебідь. Перший головний бухгалтер − Г. М. Колпашнікова, перший медстатист − А. О. Виноградова, перша сестра-господарка − Є. Д. Онопрієнко.

 

 

 

У квітні 1949 року онкодиспансер очолює Ю. М. Савицький. Він закінчив клінічну ординатуру з онкології в КІУЛ та, за словами очевидців тих часів, зарекомендував себе як гарний організатор у галузі охорони здоров'я та відмінний хірург-онколог.

Того ж року 31 липня наказом обласного Управління охорони здоров’я онкологічні ліжка з міської передають до обласної лікарні. Після реконструкції великого корпусу обласної лікарні на його першому поверсі розміщують онкологічне відділення.

 

 

 

У 1951 році головним лікарем Чернігівського обласного онкологічного диспансеру призначають Г. Л. Колонського Колонський Г.Л(Савицького в 1951 році призвали до лав Радянської Армії). За його керівництва до онкодиспансеру додається нова потужна група лікарів, це Є. І.Александрова, І. Г. Кордиш, П. С. Зенченко, Б. С. Рабинович, А. І. Іванько; медсестри − Р. Є. Романова, В. Г. Колесник, Р. А. Овруцька, З. Ф.Бугрім та інші.

 

 

 

 

 

У 1957 році в онкодиспансері знову відбувається зміна керівництва. Головним лікарем призначають хірурга М. С. Карачунського. На цій посаді він пропрацює 13 років.

Карачунський М.СЗа часи його керування на території міської лікарні  було виділено приміщення для ондиспансеру, у якому розташували 40 онкохірургічних ліжок та 20 гінекологічних, а в окремому приміщенні організували  20 ліжок пансіонату для проведення променевої терапії. А згодом, у 1963 році, розгорнуто ще 2 радіологічних ліжка та створено радіоманіпуляційний кабінет, де працювали перші радіологи-гінекологи Н. І. Шєвєлєва та Є. П. Ільїна, хірург Є. І. Александрова та медсестра Г. П.Гончар.

Упродовж роботи лікар активно займається й науковою працею. Так, у 1969 році він захищає кандидатську дисертацію «Досвід організації лікувальної допомоги хворим на лімфогранулематоз».

У 1970 році за типовим проектом було побудовано комплекс нового онкологічного диспансеру на 200 ліжок. У медзакладі було розгорнуто 2 хірургічних відділення (абдомінальне та відділення патології молочних залоз, м’яких тканин, пухлин голови та шиї) на 60 і 50 ліжок, гінекологічне − на 40 ліжок, радіологічне − на 60 ліжок, гематологічне − на 40 ліжок та поліклінічне відділення. Підрозділи були оснащені сучасною діагностичною та лікувальною апаратурою.

 

Н.Д. Саволій

Подальші шість років головним лікарем ЧООД працює Н. Д. Саволій, під його керівництвом відбулася організація відділень та служб у новому корпусі та їхнє технічне забезпечення.

 

 

 

 

 

 

У 1976 керівництво онкодиспансером покладене на Л. А. Березовського. У цей період активно розвивається матеріально-технічна база Березовський Л.А.онкодиспансеру: організовано ендоскопічний кабінет, запроваджено термографію, УЗД, здійснюється комп’ютеризація закладу, радіологічне відділення оснащується гама-устаткуванням «АГАТ-Р», «АГАТ-У». З перших днів аварії на Чорнобильській АЕС спеціалісти онкодиспансеру приймають активну участь в її ліквідації та мінімізації можливих наслідків аварії. Це лікарі Є. І. Дворак, М. П. Захаров, І. В. Осадців, О. С. Савченко, І. Ф. Шаталюк, А. С. Шибаєв, медичні сестри В. І. Бакуревич, Т. Н. Шелудько, водій В. І. Єрмоленко.

На базі диспансеру проводяться СІЧ-дослідження дітей та дорослих. Фахівці гематологічнеого відділення і гематологічного кабінету медзакладу проводять великий обсяг роботи з контролю за станом здоров’я та лікування евакуйованого населення та ліквідаторів. Лікарю О. С. Савченко за активну участь в ліквідації аварії та професіфоналізм було присвоєно звання «Заслужений лікар України».

На жаль, трагедія спричина зріст захворюванності: в онкодиспаснсері щорічно лікується понад 800 хворих, які мають статус постражалих від аварії на ЧАЕС.

За часів української держави

24 серпня 1991 р. Верховна Рада України приймає історичний документ виняткового значення для долі українського народу − Акт проголошення незалежності України. З цього часу розпочинається новий етап розвитку української, зокрема чернігівської, онкології.

Зотов В.М.Із 1993 по серпень 2015 року на посаді головного лікаря працює  В. М. Зотов.  У квітні 1996 року, до десятиріччя трагедії на Чорнобильській АЕС, у зоні впливу якої мешкає населення нашої області, в онкодиспансері будують новий хірургічний корпус. Питання будівництва знаходиться під особистим патронатом Президента України, нашого земляка, Л. Д. Кучми. Корпус розрахований на 240 ліжок та оснащений  максимальними зручностями для хворих і роботи персоналу. Одночасно з будівництвом хірургічного корпусу з'являється й сучасний блок забезпечення, у  якому розміщені: харчоблок, пральня з автономним парогенератором, ЦСВ, киснева станція на рідкому кисні, овочесховище на 80 тонн, центральний пункт обліку тепла, реконструюють підземні комунікації, здійснюють благоустрій території. 

Головному лікарю В. М. Зотову за особистий внесок у розвиток народного господарства України, високу професійну майстерність та з нагоди п’ятої річниці незалежності України присвоєно звання «Заслужений лікар України».

Під його керівництвом диспансер оснащено сучасним обладнанням і лікувально-діагностичною аппаратурою − комп’ютерним томографом, мамографічною системою М-4, системами ультразвукового сканування експертного класу, гатроскопом, колоноскопом, гаматерапевтичним апаратом «АГАТ-ВУ-1». Операційний блок і відділення анестезіології з ліжками для інтенсивної терапії оснащено системою кондиціонування «Йорк», сучасною анестезіологічною апаратурою. Такі заходи  дозволяють збільшити кількість високоспеціалізованої допомоги  й поліпшити якість лікування хворих із пухлинами і передпухлинною патологією. В оновленому онкодиспансері з’являється  можливість для впровадження нових лікувально-діагностичних методик і оперативних втручань на стравоході, шлунку, підшлунковій залозі, печінці, нирках і сечовому міхурі. Наказом УОЗ від 2 серпня 2003 року в диспансері створюють мамологічний центр для профілактики й лікування раку та передпухлинної патології молочної залози. 
Розпочинається активна співпраця з міжнародними організаціями. В онкодиспансері 29 червня 1998 року за участі дружини Президента України Людмили Кучми та дружини посла США М. Пфайфер відкривають кабінет мамографічного скринінгу (до речі, перший в Україні). На базі диспансеру створюють навчальний центр із ранньої діагностики раку молочної залози. У поліклінічному відділенні відкривають спеціалізовані кабінети: онкоурологічний, ЛОР, реабілітації хворих на рак молочної залози. Створюють громадську організацію «Вікторія» з психосоціальної підтримки хворих. Впродовж трьох подальших років,  1997−2000, диспансер приймає участь в українсько-американському проекті з проблем раку молочної залози. На базі онкологічного диспансеру вивчаються питання підвищення інформованості населення з проблеми раку молочної залози, скринінгу та ранньої діагностики раку, психосоціальної підтримки жінок, хворих на цей вид раку, організації роботи волонтерів. На підставі досвіду роботи підготовлені рекомендації зі стратегії раннього виявлення раку молочної залози в Україні, які сприяли б розвитку мамологічної служби як в області, так і в Україні. 

Відповідно до Угоди між урядами України та США, з 2000 року диспансер разом із Науковим центром радіаційної медицини АМН України та Національним інститутом раку США приймає участь у науковому проекті «Дослідження частоти та природи лейкемій, лімфом та інших захворювань крові в осіб, котрі брали участь у ліквідації Чорнобильської аварії».
Успіхи в роботі значною мірою залежать від організації лікувально-діагностичної та організаційно-методичної роботи.

Заступником головного лікаря з медичної частині у різні роки працюють: 1973−1977 − І. П. Єрко, 1977−1981 − О. В. Бугрей, 1981−2008 −  П. С. Веремій, з 2008 року − лікар-хірург вищої категорії,  кандидат медичних  наук Г. Г. Бардаков,  із серпня 1978 року  головною медичною сестрою онкодиспансеру є  Л. М. Столенєць. 

Заступником головного лікаря з організаційно-методичної роботи працюють: О. Ф. Пузанов, Є. І. Александрова, В. М. Федорченко (з 2002 р.).

 

3 серпня 2015 року на посаду головного лікаря Чернігівського обласного диспансеру призначено Валерія Олексійовича Зуба, який багато років пропрацював на посаді завідувача поліклінічного відділення медичного закладу.   

Майже за перший рік його роботи онкодиспансер зробив потужний крок у бік наближення якісної медицини до чернігівського пацієнта − тепер ціла низка надскладних операцій виконується в Чернігові, отже людям нема потреби шукати допомоги у столиці. В онкодиспансері налічується сім доволі сучасних операційних. В арсеналі фахівців з’явилися лапароскоп, торакоскоп, закуплена новітня ендоскопічна апаратура, апарат ТУР.

На базі відділення пухлин голови, шиї та грудної клітини розгорнуті торакальні ліжка для лікування пацієнтів, що мають онкопатологію легенів. До закладу прийшли працювати два торакальних хірурги, що дало змогу провести першу для онкодиспансера операцію з видалення пухлини в легенях. Потреба в такому відділенні слушна, адже щорічно на Чернігівщині реєструється біля 400 випадків онкозахворювань цієї локації. Наразі операції на легенях – це вже рутинна практика.

У медичному закладі проведені перші трахелектомія, радикальна простатектомія, надскладна резекція пухлини на нирці, онкоортопедична операція, лапароскопічні гінекологічні та абдомінальні втручання, перші безшовні операції. В онкодиспансері опрацьований механізм набуття досвіду: до закладу постійно приїздять профільні фахівці з інститутів післядипломної освіти різних областей України та найдосвідченіші онкологи України − це дозволяє говорити не про поодинокі оперативні втручання, а про системність зазначених операцій.

Вирішена проблема цілодобової фахової допомоги післяопераційним хворим: запроваджений цілодобовий лікарській пост у реанімаційному відділенні, де чергуються лікарі-анестезіологи. Разом із тим збільшена й кількість ліжок реанімаційного відділення – з 10 до 12. 

У межах поліклінічного відділення створено новий підрозділ − денний стаціонар, причиною появи якого  стали міські пацієнти, які мають бажання лікуватись амбулаторно і котрі складають половину від майже двох тисяч хворих, що потребують хіміотерапії. Наразі тут проводиться й лікування іншим хворим, котрим виконується амбулаторне оперативне втручання. До того ж це не єдина перевага створення денного стаціонару: денна форма лікування як «замісна технологія» дозволяє істотно економити бюджетні кошти.

У Чернігівському обласному онкологічному диспансері успішно функціонує проект із обстеження жінок, хворих на рак яєчників. Жінкам пропонується здати тест на BRCA ½-мутації. Це новий рівень у діагностиці раку яєчників − метод, що дозволяє виявити спадкову схильність до певних онкопатологій.

Онкологи закладу постійно оволодівають новітніми знаннями і навзаєм діляться досвідом із колегами з інших регіонів. 

Так, у квітні 2016-го в Чернігівському обласному онкологічному диспансері відбулися курси з підвищення кваліфікаційного рівня фахівців. Тривали вони впродовж місяця. Разом із лікарями онкодиспансеру свій професійний досвід підвищили 28 лікарів Чернігівщини. У межах закладу відбулася плідна фахова конференція, присвячена проблемам ранньої діагностики та дієвого сучасного лікування найпоширенішої онкопатології в жінок за участі почесного гостя − головного позаштатного спеціаліста МОЗ України зі спеціальності «Онкологія», завідувача кафедрою Запорозької медичної академії післядипломної освіти, професора, доктора медичних наук Олексія Ковальова.

Наприкінці травня 2016 онкологи закладу відвідали Всеукраїнський з’їзд онкологів і радіологів, де вони взяли участь у розробці та затвердженні концепції стану й розвитку онкологічної допомоги населенню. Під час заходу була прийнята низка важливих рішень, серед яких − ухвалення статуту Української громадської організації «Національна асоціація онкологів України», що сприятиме реінтеграції в Європейську онкологічну спільноту. До складу правління асоціації увійшов і Валерій Зуб.

І ще один новий потужний виток: Чернігівський онкодиспансер підписав Меморандум про співпрацю з Гомельським обласним клінічним онкологічним диспансером. Трохи раніше такий документ підписано з Македонією. Подібні домовленості існують із медичними закладами Латвії. Такі дії дозволяють не тільки почерпнути гарний іноземний досвід, а і проводити спільні симпозіуми, семінари, колоквіуми, конференції як на території області, так і зазначених держав, реалізовувати медичні проекти, брати участь у програмах територіального співробітництва – тримати руку на пульсі сучасного розвитку онкології.  

Окремий напрямок у діяльності онкодиспансеру зосереджений на соціальній роботі підтримки онкохворих. Лікарі постійно наголошують на цьому у своїх публікаціях у ЗМІ. До того ж у закладі проводяться заходи на підтримку духу людей, які мають такий діагноз.

У співпраці з представниками громадських організацій для наших пацієнтів у жіноче свято проведена арт-терапія та майстер-клас із догляду за своєю зовнішністю. На Благовіщення, яке співпало із Всесвітним Днем здоров’я, для пацієнтів створена «Територія душі» (малюнки на асфальті) – адже люди, перебуваючи в палатах, мають бачити з вікон прекрасне. На Пасху до онкодиспансеру завітав клір Свято-Миколаївського храму з великодніми подарунками. 

У травневі свята висаджена «зелена сотня» – це сотня дерев, серед яких є як звичайні, так і карликові ялинки, тюльпанове дерево, сакури, ялівець. Зелене розмаїття стало доречним додатком до оновленого фасаду та території онкодиспансеру, де з’явилися новенькі лавочки, квіткові клумби, тротуарні доріжки, новий пандус, ліхтареві освітлення.

Колектив онкодиспансеру постійно додається до соціальних акцій на підтримку онкохворих. Зокрема приєднався до акції «Крила надії». Японський журавель (паперовий птах – символ акції) кликав по допомогу трирічному хлопчику, хворому на рак нирки (у дитини четверта стадія). Онкологи не могли не відгукнутися – зібрали благодійну поміч і передали естафету наступному медичному закладу. Онкологічна служба області опрацьовує разом із волонтерами міста й питання «онкометеликів». Так громадські активісти називають малюків, які за скромного бюджетного фінансування дитячого медичного закладу не мають достатньої кількості онкологічних ліжок для свого лікування.